26.04.2023

Шановні колеги, шановні друзі.

Сьогодні вранці, дивлячись з подвійною тривогою у календар, під тиском агресії та війни з росією, згадуємо цей день 1986 року, коли ми прокинулися із запитанням – що сталося?!

І по тих скупих повідомленнях, що ми чули, почали здогадуватись, що відбулося щось неординарне. Бо лише вкрай обмежене коло осіб було поінформоване про трагедію на ЧАЕС. Як нас не заспокоювали, що ситуація штатна і під контролем – Чорнобиль починав все більше і більше тривожити наші думки. І хто, як не ми, дуже швидко зрозуміли, супроводжуючи Високі делегації в "Зону", що мирний атом «не зовсім мирний»...

Ліквідація, 30 кілометрова зона відчуження, переселення великої кількості людей, помертвіла Прип’ять, кладовища автомобілів, болячки і …запитання, запитання, запитання...

Як один день пройшло 37 років. І знов трагедія для всіх нас. І знову більше запитань, чим відповідей. На даний час ми переживаємо ще більшу трагедію, яка несе розруху, смерті та каліцтва, розірвані сім'ї. І всіх нас непокоїть – як скоріше перемогти ворога, захистити цінності українського народу і, навіть, усієї Європи.

В цей День пам’яті Чорнобильської трагедії хочечо побажати всім нам, нашим родинам, нашим рідним та знайомим міцного здоров'я, миру, миру, і ще раз миру. Щоб люди жили в злагоді, достатку і благословенні Божому.

З великою повагою та вдячністю
до усіх ветеранів та діючих співробітників,

Рада ветеранів та керівництво Управління