|
15.01.2012 Ювілей служби, як сімейне ветеранське свято Так сталося, що, починаючи з 24 серпня минулого року, що не день, то чергова сторінка ювілейної історії України, коли з літа 1991-го почалася писатися новітня історія нашої держави. Зрозуміло, що державні інституції з’являлися не одразу, а з часом, коли, спочатку, Верховна Рада узяла всі повноваження в свої руки, згодом – Президент України. Але настав час 15 січня 1992-го, коли виникла нагальна потреба утворити підрозділ спеціального призначення, на який покласти обов’язки державної охорони органів державної влади України та посадових осіб. Так і народилося наше Управління, яке взяло з свого попередника – славетної «дев’ятки» не тільки досвід служби, а й саме головне – досвідчені кадри. І ось настав час «повнолітнього» ювілею, коли у стінах Будинку Офіцерів Збройних Сил України зібралися не тільки офіцери і співробітники УДОУ, а й величезна армія ветеранів, які, саме, і створювали сучасне Управління. І хочеться сказати, що під час свята була обстановка сімейно-дружня, саме така, яка і нагадувала ветеранам, які у сьогоднішніх співробітниках бачили себе, десь так, чверть сторіччя тому… І може добре, що офіційні заходи відбулися раніше, коли наші працівники отримали державні нагороди від керівника країни, а 17 січня – було дійсно сімейне свято ветеранів та сучасних державних охоронців та членів їх родин. Ще раз з приємністю нагадаємо, хто отримав, причому заслужено, високі нагороди.
Та нехай це буда наша маленька таємниця. А ми повернемося до свята, яке нам організувало керівництво Управління разом з шановною Радою асоціації ветеранів державної охорони України. У залі Будинку Офіцерів лунала приємна музика, а оклики ветеранів нагадували приємні спогади. Як добре, що є у нас такі сімейні стосунки між минулим та сучасним Управління. Як добре, що є у нас Асоціація, яка ніколи не забуває про тих, про яких завжди кажуть: «Вони були першими». І невипадково, що в холі Будинку Офіцерів на екрані ми ще раз побачили знайомі обличчя, у тому числі і тих, хто пішов від нас, але залишився у нашій пам’яті… Свято було всюди.
І в залі, коли ми отримували привітання від Мартинюка Адама Івановича і Грищенка Костянтина Івановича. Навіть і тоді, коли з екрану нас вітали усі шановні нами, керівники Управління, що казали самі добрі слова про сумісну службу. Приємно було чути слова вдячності від сучасного керівника – генерал-лейтенанта Калініна Ігоря Олександровича. І хай це буде трошки «по французькі», але ми скажемо вам, наші генерали, спасибі «мій генерал», за повагу до нас, як тоді, так і зараз.І ще було приємно бачити радісні обличчя і ветеранів, і діючих офіцерів і співробітників, які отримали високі нагороди від Верховної Ради України . А після урочистостей був дуже цікавий і гучний (як в прямому, так і переносному слові) концерт, учасниками якого були провідні артисти України: Ірина Сказіна, Надія Крутова-Шостак, Бучинська, Алеша, відомий вихованець Сергія Сосєдова – Володимир Ткаченко, та багато творчої молоді, у томи числі переможців і лауреатів конкурсів «Слов’янский базар» та «Євробачення». А зіркою концерту став діючий співробітник Управління, пісня якого «Офіцери» зробила вибух оплесків в залі. Але був ще один маленький концерт, який, спочатку, вів Антон Мухарський (вибачте – Антон Дмитрович), а потім…
Підсумком цього стало те, що Антон Мухарський визнав – «чекісти, колишніми не бувають», а грошова винагорода пішла музикам. А ми ще раз хочемо сказати – спасибі наші дорогі керівники (минулі та сучасні), спасибі наша Рада ветеранів, за свято, яке ви нам усім зробили. І як на останнє, то треба додати. Що до ювілею вийшла книга про Управління, половина авторського складу – наші ветерани.
|
|
|
Наша адреса: Україна, 03037, місто Київ, вул. Вузівська, буд. 5, кв. 64. |